Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Відкритість творів літератури до режисерської або сценічної інтерпретації. Зміст і смисл у творі мистецтва. Взаємодія/синтез мистецтв.  Способи творення художніх образів у різних видах мистецтва. Театральне  мистецтво з “людською температурою тіла”: об’єкт вивчення людина, її поведінка в різних пропонованих обставинах, моделювання життєвих ситуації, соціальний вимір. Художня ідея та її втілення. Колективний вид мистецтва. Сприйняття та відтворення сенсорного досвіду: взаємодія з усіма органами відчуттів. 

Види навчальної діяльності

● слухання художніх текстів, медіатекстів;

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / 

●передає враження від творів вербально/ невербально (різними художніми засобами);

●наводить приклади зв’язків між видами мистецтва, синтезу мистецтв; пояснює зв’язки між мистецтвом і життям;

●виявляє ініціативність у втіленні творчого задуму;

●виражає свої почуття та емоції різними художніми засобами, застосовує ці засоби окремо чи в поєднанні прочитаного / переглянутого.

● рольові ігри;

● імпровізація;

●створення театральної сценки, відеоролику (у парах, групах);

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна). 

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Як влаштований театр: місце, де відбуваються вистави (сцена - глядацька зала; люди і технології; ілюзія і умовність/віра глядача у запропоновану умовність); місце, де зустрічаються люди різних професій (творчий склад/технічний склад); місце, куди приходить глядач для перегляду вистави: (інтелектуальне дозвілля, розвага/навчання, досвід співпереживання; правила поведінки і правила сприйняття театральної умовності).

Види навчальної діяльності

● слухання художніх текстів, медіатекстів;

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого:

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення театральної сценки на задану тему;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● проєкт «Як виник театр у нашому місті»;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Компоненти: літературний твір; акторська гра (актор розповідає і проживає історію на сцені); музичний компонент (посилення емоційного стану); аудіосупровід; елемент умовності; художній світ вистави - сценографія як місце дії і як художній образ; костюми та грим; реквізит; світло; роль режисера (автор сценічного художнього світу, організує різні компоненти в цілісність). Вистава як цілісний твір (для порівняння: книга, симфонія, картина). Уміння “читати” виставу: те, що ми бачимо, важливіше за словесний матеріал. 

Види навчальної діяльності

● слухання художніх текстів, медіатекстів;

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● спостереження за власним і чужим мовленням;

● мовні ігри;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого;

● читання вголос у ролях;

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення сценарію (у парах, групах);

● репетиція невеликих сцен на основі літературного твору;

● режисерування;

● створення театральної сценки на задану тему;

● добір аудіосупроводу до сценки (в парі, у групі);

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Засоби акторської виразності:

- тіло: кожна людина унікальна і неповторна, не схожа на інших

- голос: вміння керувати інтонацією, вміння доносити думку та емоцію, декламація/побутова розмова

- емоції: контроль та управління почуттями та їх демонстрацією; гра як спосіб удавати емоції

- концентрація уваги: вміння зосередитися і контролювати тіло, голос, емоції; вміння тримати в голові всі деталі і в той же час пам’ятати про цілісність вистави; вміння взаємодіяти з партнером на сцені - діалог, взаємопідтримка, відчуття спільного простору на сцені. 

Види навчальної діяльності 

● слухання художніх текстів, медіатекстів;

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● спостереження за власним і чужим мовленням;

● мовні ігри;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● читання вголос у ролях;

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення сценарію (у парах, групах);

● репетиція невеликих сцен на основі літературного твору;

● режисерування;

● створення театральної сценки на задану тему;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Конфлікт як базовий принцип побудови дії (герою можуть протистояти інші герої, обставини або герой опирається внутрішнім сумнівам). Дія - перебіг подій, зміна обставин та умов протистояння, нові обставини, які виникають в наслідок прийнятих або не прийнятих рішень. Дійові особи: актор і роль. Створення образу на сцені: характер. Самохарактеристика персонажа в творі (явлення про себе), характеристика від інших (яким його бачать інші). Автор драматургічного твору. Особливості драматургічної форми: діалог (що ми говоримо і про що ми думаємо); ремарка - як коментар від автора.

Види навчальної діяльності

● слухання художніх текстів, медіатекстів;

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● спостереження за власним і чужим мовленням;

● мовні ігри;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого;

● читання вголос у ролях;

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення сценарію (у парах, групах);

● репетиція невеликих сцен на основі літературного твору;

● режисерування;

● створення театральної сценки на задану тему;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Колективна співтворчість: єдиний задум/різні погляди; як відшукати консенсус. Зони відповідальності/розподіл обов’язків/розподіл завдань. Репетиція: хто керує процесом, навіщо повторювати та як працювати з пам’яттю; запам’ятовування/відтворення.

Взаємодія творчих та технічних авторів вистави, вміння бачити результат роботи іншого; дисципліна і самодисципліна.

Автор літературного сценарію, постановник (режисер) вистави.

Порівняння режисерського задуму з літературним твором. Характерні особливості гри акторів. Особливості декорації та костюмів акторів. Мистецтво візажу та гриму. Роль музичного супроводу. Взаємодія з іншими учасниками колективу під час репетицій та створення художнього образу за колективним задумом у творчій групі. Набуття досвіду дотримання власної ролі. Роль та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● спостереження за власним і чужим мовленням;

● мовні ігри;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● читання вголос у ролях;

● рольові ігри;

● імпровізація;

● презентація фото, відео, замальовок під час власних (спільних) спостережень за навколишнім середовищем;

● створення сценарію (у парах, групах);

● репетиція невеликих сцен на основі літературного твору;

● режисерування;

● створення театральної сценки на задану тему;

● створення театрального реквізиту;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Спілкування на сцені та у повсякденному житті. Реакція зали. Я оцінюю/мене оцінюють. «Публічна самотність» як результат концентрації на грі. Уміння керувати увагою аудиторії. Невербальне спілкування як важливий інструмент актора.

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого;

● читання вголос у ролях;

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення сценарію (у парах, групах);

● репетиція невеликих сцен на основі літературного твору;

● режисерування;

● створення театральної сценки на задану тему;

● створення театрального реквізиту;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Орієнтація на очікування аудиторії. Як розповісти про те, що ми робимо: афіша, програмка, анонс, реклама. Театр юного глядача: дорослі актори, юні глядачі. Особливості репертуару (драма лише на сцені; виховання загальнолюдських цінностей через постановку).  Самодіяльні дитячі театри: перший крок до театральної освіти. Як вирости на сцені? Чи важливі для аматора дисципліна та самовіддача?

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання в парах діалогів за ролями;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● читання вголос у ролях;

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення сценарію (у парах, групах);

● репетиція невеликих сцен на основі літературного твору;

● режисерування;

● створення театральної сценки на задану тему;

● створення театрального реквізиту;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна). 

Формування здатності оцінити створену виставу: висловлювання власної думки; спільне поле для дискусії; повага до думки іншого; уміння відстоювати свою позицію через аргумент.

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення театральної сценки на задану тему;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна). 

Театр та його різновиди: театр і цирк, театр і естрада, театр і масові дійства, театр і театралізація. Різні форми публічних виступів та навички акторської майстерності в житті. Ляльковий театр. Види лялькового театру: театр горішніх ляльок, маріонетковий театр, синтезовані види, вертеп, театр тіней. 

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● читання вголос уривків драматичних творів;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● рольові ігри;

● імпровізація;

● репетиція невеликих сцен на основі літературного твору;

● створення театральної сценки на задану тему;

● створення ляльки для лялькової вистави (індивідуально, у парах, групах);

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Від чого залежить спосіб репрезентації та які форми можуть бути обрані (театр ляльок, естрадний концерт, музичний театр, циркове шоу). Зв’язок форми і змісту. Чи всі теми/жанри літератури можуть бути репрезентовані через театральні форми?

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання вголос уривків драматичних творів;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення театральної сценки на задану тему;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Вокал. Мистецтво театрального співу. Техніки мовлення та словесної дії. Базові елементи техніки музичного актора. Основи сценічного вокалу. Техніка сольного співу. Властивості співацького голосу. Вправи для розвитку власного голосу. Засоби збереження голосу.

Хореографія. Хореографія як вид театрального мистецтва. Балетний театр. Народний танець у театрі. Синтез напрямів хореографічного мистецтва. Танець як засіб художнього спілкування. Виховання засобами хореографічного мистецтва "музичного тіла".

Пластика. Основи пластики. Пластика на сцені: форми та види. Пластика рук. Основи пантоміми. Створення сценічного образу без допомоги слів. Вправи для розвитку пластики тіла. Пластичний театр.

Клоунада. Циркові навички. Основи акробатики. Навички сценічних трюків та фортелів: жонглювання, театральне падіння та боротьба на сцені. Ази фокусів.

Актор і лялька. Принципи роботи театру ляльок. Актори лялькового театру: замасковані та відкриті. Передавання емоцій ляльки-героя рухами. Передавання емоцій ляльки-героя голосом. Оповідач у ляльковій виставі.

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● застосування прийомів для розвитку власного голосу, пластики тіла;

● читання вголос уривків драматичних творів;

● читання вголос діалогу різними голосами;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● рольові ігри;

● створення сценарію;

● імпровізація;

● створення театральної сценки на задану тему;

● створення театрального реквізиту;

● створення ляльки для лялькової вистави;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Психологія людини:

- різні типи характерів і різні моделі поведінки;

- чи буває “неправильна поведінка” і від чого це залежить;

- як приймати позитивних / негативних персонажів і чого вони мають навчити;

- засвоєння досвіду через спостереження над іншими людьми / над персонажами у виставі.

Види навчальної дільності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання вголос уривків драматичних творів;

● читання вголос діалогу різними голосами;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого.

● рольові ігри;

● створення сценарію;

● імпровізація;

● створення театральної сценки на задану тему;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Вибір теми / літературного твору і відповідної форми (театр ляльок, естрада, мюзикл, драматичний театр, фізичний театр тощо) для втілення на сцені: усвідомлений вибір (знання, досвід), пріоритети, ресурси (організація задля реалізації ідеї).

Види навчальної діяльності

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● декламування;

● читання вголос уривків драматичних творів;

● застосування прийомів критичного читання художнього тексту, медіатексту відповідно до визначеної мети;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого;

● рольові ігри;

● імпровізація;

● створення театральної сценки на задану тему;

● публічне виголошення монологів;

● текстово-візуальна презентація про підготовку до вистави;

● добір музичного супроводу;

● створення медійного мистецького продукту в довільній формі: відеоролика, музичної композиції, фотографії, блогу тощо; театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Індивідуальність актора, уникнення стереотипів. Роль імпровізації.

Ляльковий театр. Види театральних ляльок та різних способів водіння ляльки (маріонетка, тростяна, «петрушка», планшетна лялька тощо). Синтез мистецтв у ляльковому театрі. Створення «живого» персонажа засобами акторського мистецтва.

Пантоміма. Жанрові різновиди пантоміми. Алегорія. Техніка пантоміми. Міміка і жести. Пластична композиція. 

Театр тіней. 

Види навчальної діяльності

● передання власних емоцій через імпровізацію на сцені;

● створення імпровізованих сценок за заданою темою;

● створення моновистави театру тіней;

● презентація про створення ляльки для лялькового театру;

● створення власної ляльки;

● тренування пластики рук;

● постановка окремих сцен театру «без слів»;

● обговорення почутого / прочитаного / переглянутого в контексті життєвого досвіду;

● інтерв’ю;

● читання вголос уривків драматичних творів;

● обмін враженнями, думками, зокрема в цифровому середовищі, щодо почутого / прочитаного / переглянутого;

● рольові ігри;

● текстово-візуальна презентація про підготовку до вистави;

● добір музичного супроводу;

● театральний проєкт;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● екскурсія (зокрема віртуальна).

Музика у театрі. Вибір музичного супроводу.

Уявлення про сценографію.

Дизайн. Інтер’єр. Театральна дія.

Мала сцена. Глибока та «плоска» сцена. Сцена-арена. Художник-постановник (сценограф). Зв’язок режисера та сценографа. 

Види навчальної діяльності

● створення сценографічного плану;

● моделювання ролі художника-постановника;

● зустріч із місцевими композиторами, режисерами;

● дискусії щодо сценографії відкритого простору;

● написання есе про музику в театрі;

● музичні імпровізації;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії;

● створення медійного проєкту про відомі театри.

Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу

Фізичний театр або театр пластики: жести у житті та на сцені; виразність рухів; передача емоцій через міміку та жести; підбір рухів для окремих вистав; жест як метафора; музичний супровід у моновиставі. Сцена як місце дії та місце життя; значення одягу та декорацій у театрі жестів. 

Моновистава як особливий вид театру: від монологу до розповіді цілісної історії.

Декламування.

Поетичний театр: особливості поетичного театру; поетичний театр як спосіб іншого бачення поезії. Поет / поетеса на сцені.

Пісенна вистава в поетичному театрі; актор як співавтор поетичної вистави; власне трактування поезії актором: за і проти; поетична вистава як спосіб виховання художнього смаку глядача; особисті переживання актора та почуття ліричного героя; поетичний театр онлайн. 

Види навчальної діяльності

● створення моновистави театру тіней;

● підбір одягу та декорацій для моновистави;

● перегляд моновистав у записі;

● вправи на виховання емоційної стійкості, правильного передавання власних емоцій;

● вивчення напам’ять поетичних текстів;

● розучування пісень;

● написання власних поезій;

● обговорення власного трактування поетичних творів;

● створення поетичної вистави;

● створення відеороликів про власні задумки щодо проєктування музичних чи поетичних вистав;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії.

Що таке театральна критика і хто такий театральний критик (загальні уявлення). Театральні блоги. Як обрати платформу? Мова блогу. Часописи: театральний часопис: на межі мистецтва та науки; існування театрального часопису онлайн. Сайти: місце зустрічі поза театром: театрали, критики, глядачі; сайт як спосіб демонстрації різного виду інформації (Театральний портал Театрал, TEATRE: театральний портал, Театраріум, Theatre.Love).

Популярність відеоконтенту. Як показати все: відеоблог як можливість не лише прочитати, а й побачити.

Есе: як встигнути за театральним життям? 

Види навчальної жіяльності

● перегляд театральних блогів, вивчення контенту;

● інтерв’ю з театральним критиком;

● написання репортажів, статей, постів для блогу про життя театру;

● презентація про найпопулярніші театральні часописи;

● створення власного блогу чи сторінки у соціальних мережах;

● написання постів;

● перегляд та аналіз сайтів театрів;

● перегляд вистави онлайн та створення критичних матеріалів до неї;

● обговорення статей театральних критиків (погоджуюсь / не погоджуюсь);

● запис стріму з вистави офлайн;

● створення медіатекстів: сторіс, короткі ролики чи повноцінний блог;

● вправи на вміння володіти своїм тілом;

● вправи на увагу;

● вправи на відтворення та розпізнавання емоцій;

● вправи на розвиток дикції;

● вправи на становлення голосу;

● вправи на розвиток пам’яті;

● вправи на взаємодію;

● вправи на розвиток фантазії.